Петриков П. Т., Очерки новейшей историографии Беларуси

Очерки новейшей историографии Беларуси

1990-е начало 2000-х годов

Петриков П. Т.

В книге дана авторская оценка достоинств, недостатков и фальсификаций в работах историков Беларуси, изданных в 1990-х - начале 2000-х годов. Основное внимание уделено достоверности так называемых «новых подходов» историков к таким ключевым блокам и проблемам нашей истории, как положение Полоцкого княжества в Древней Руси, «белорусскость» Великого княжества Литовского, «русификация» белорусов в Российской империи и Советском Союзе, ... Болей »


Новы Час, 45 (129) /2008

Новы Час

45 (129) /2008

Новы Год - новы час. Новыя чаканні, новыя спадзяванні на новыя сустрэчы, новыя здабыткі, новыя поспехі. Новае шчасце. Усё нядобрае — за спіной. Усё лепшае — наперадзе. Па два бакі ўмоўнай адзнакі на шкале часу. Так было здаўна, так ёсць цяпер, і так будзе заўжды. Новы год адзначалі і адзначаюць у розныя эпохі, у розных краінах, па розных календарах. Даты і лічбы, канцэпцыі і ідэалогія, каштоўнасці і культурны кантэкст, рытуалы і звычаі ... Болей »


Вольная Серабранка, 08 (12)

Вольная Серабранка

Мясцовае недзяржаўнае грамадска-палітычнае выданьне

08 (12)

На наступны дзень пасля маршу пратэсту на серабранаўскім рынку “Свелта” адбыўся невялічкі стыхій­ны мітынг працоўных. Сабраліся ўсе, хто мог кінуць на калегаў тавар – каля паўсотні дробных гандляроў, пераважна жанок. Рэй ізноў жа вёў старшыня прадпрымальніцкага аб’яднання “Перспектыва” Анатоль Шумчанка. Некалькі слоў сказаў лідэр ІПэшнікаў “Свелты” Сяргей. Большасць працаўнікоў “Свел­ты” падтрымалі акцыю 15 снежня і патрабавалі ад сваіх... Болей »


Бельскі Гостінэць, 4 (16) 2001

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

4 (16) 2001

Pięćset lat temu w Mielniku nie tylko dyskutowano o unii Wielkiego Księstwa Litewskiego, o której pisaliśmy w poprzednim numerze. Wielki książę i król Aleksander, niejako w pamięć swego najdłuższego, bo blisko dwumiesięcznego pobytu na Podlasiu, zatwierdził kilka ważnych dla miast podlaskich aktów. Pierwszym, jak można było się spodziewać, był przywilej na prawa magdeburskie dla Mielnika. Należna uwaga była oddana także Bielskowi, w któ... Болей »


Бельскі Гостінэць, 3 (15) 2001

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

3 (15) 2001

Jesienią 1501 r. w Mielniku nad Bugiem zebrało się znamienite grono dostojników Wielkiego Księstwa Litewskiego i Korony Polskiej, aby radzić o przyszłości tych dwóch państw. Osobą numer jeden był Aleksander, wielki książę litewski, który po śmierci swego brata Jana Olbrachta został wybrany na króla polskiego. W Mielniku ostatecznie zatwierdzono jego status jako głowy dwóch połączonych unią państw. Magnaci ustalili, że ogólnego władcę bę... Болей »


Бельскі Гостінэць, 2 (14) 2001

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

2 (14) 2001

Chraboły to niewielka wieś, ponad trzydzieści domów, leżąca dziesięć kilo­metrów na północ od Bielska Podlaskiego, przy ruchliwej szosie do Białegostoku. Znajduje się tu szkoła podstawowa, ośrodek zdrowia, apteka, urząd pocztowy, sklep, przydrożny Bar "Pod Brzozami". A więc prawdziwe centrum (dawniej również gminne). Chraboły, położone nad niegdyś pełnowodną Orlanką, niedaleko stąd wpadającą do Narwi, są miejscowością bardzo starą, istn... Болей »


Бельскі Гостінэць, 1 (13) 2001

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

1 (13) 2001

Ponad pięćset lat temu w urokliwej dolinie zwanej Hajem, na skraju mrocznych lasów oddzielających terytorium miejskie od Starostwa bielskiego (wieś Piliki) i dóbr prywatnych (Lewki, Podbiele, Knorydy, Mokre), obok niewielkiej osady zbudowano młyn i dwór. Miejscowość zwano już od dawna Studziwodami, zapewne od zimnej - studzionoj wody, która wypływała z licznych źródeł w tymże Haju. Pisana historia wsi rozpoczyna się dopiero na początku ... Болей »


Бельскі Гостінэць, 5 (12) 2000

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

5 (12) 2000

Tamara Sołoniewicz była białoruskim inteligentem z krwi i kości. Podlasie i Białostocczyzna miała ich wielu. W swej długiej historii takowych posiadał i Bielsk. Jednym z nich był Jarosław Wasiljewicz Kostycewicz. Któż ze starszych bielszczan nie znał tego zacnego człowieka, urodzonego w 1896 r. w podbielskich Pasynkach? Rodzina jego była związana z tą wsią od kilku pokoleń. Pradziad Jarosława, o. Adam Kostycewicz, proboszcz cerkwi w Pas... Болей »


Бельскі Гостінэць, 4 (11) 2000

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

4 (11) 2000

Мiхала Шаховiча ведалi амаль у кожнай падляшскай вёсцы, куды ён дайшоў за зборам легендаў, расказаў, прыказак, загадак, тэмаў для рэпартажаў. Народжаны ў Саках каля Бельска вельмi ўзлюбiў сваю Малую Бацькаўшчыную. Падляшша, iх людзi i мясцовасцi былi галоўнай тэмай яго матэрыялаў у „Беларускiм Календары”, „Нiве” i „Кантрастах”. Рэпартажы пiсаў ён з вялiкай любоў’ю да сваiх людзей. I што яшчэ вартае ў iх падкрэслення, Мiхась Шаховiч стар... Болей »


Бельскі Гостінэць, 3 (10) 2000

Бельскі Гостінэць

краязнаўча-культурны часопiс

3 (10) 2000

З Бельска ў Тураў – гiстарычную сталiцу беларускага Палесся – 300 км. Здаецца i не так далёка, чатыры гадзiны добрай язды самаходам. Калi аднак глянем на мапу, пабачым, што раздзяляе нас ад Турава дзяржаўная мяжа. А яна аддаляе нас ад яго цi не больш двух разоў. Бельск з Туравам спалучае многае. У раннiм сярэднявеччы Тураў быў цэнтрам племянi дрыгавiчоў, таксама продкаў нашых падляшукоў. Тураўскае княства, якое ўзнiкла ў Х ст. свае ўплы... Болей »